UKRAINIAN

R V судових приставів [2004] ACTSC 42 (9 червня 2004 р.)

Останнє оновлення: 1 лютого 2005

 R V ОЛЕКСАНДР МАРСЕЛЬ ANDRE Себастьян Судовий пристав [2004] ACTSC 42 (9 червня 2004 р.)
КРИМІНАЛЬНУ ПРАВО - обвинувачений виявив, визнані судом недієздатними Навряд чи стати потрібним визнати себе протягом 12 місяців - спеціальні слухання - питання про те, звинувачували беруть участь у вчиненні злочину потрібно - питання про самооборону - загальні принципи.
Закон про злочини 1900 (ACT), 315 сс, 316, 316 (2), 316 (8), 317, 319 (2),
Психічного здоров'я (лікування та догляд) 1994 (ACT), S 68 (3)
Опіка та управління майном Закон 1991 (ACT)
Верховний суд закон 1933 (ACT), S 68C
Закон про докази 1995 (АС), з 144
 R V Ardler [2003] ACTCA 4 (30 березня 2004 р.)
Лицар V R (1988) 35 Crim R 314
DPP Zecevic V [1987] HCA 26 (1 липня 1987 року)
 R V Хос (1994) 35294 NSWLR
 R V Kurtic (1996) 85 Crim R 57
Немає SCC 21 2003
Суддя: Кріспін J
Верховний суд ACT
Дата: 9 червня 2004
У ВЕРХОВНИЙ СУД)
) Кількість SCC 21 2003
Австралійська столична територія)
 R
обсяг
ОЛЕКСАНДР МАРСЕЛЬ ANDRE Себастьян Судовий пристав


ПОРЯДОК

Суддя: Кріспін J
Дата: 9 червня 2004
Місце: Канберра
Судові постанови, ЩО:
1. Пан судових приставів підкоритися юрисдикції трибуналу психічного охорони здоров'я, яке дозволить це зробити психічне здоров'я заказ.1. Це спеціальне слухання, що проводиться відповідно з S 315 Закону про злочини 1900 (ACT) по відношенню до обвинувального висновку, стверджуючи, що 8 лютого 2003 пан судових приставів напав пан Бретт моряком. Відомості про заявленої нападу були, що містяться в заяві, представленому випадку 7 квітня 2003 року, який стверджував, що:
Обвинувачений розвернувся і зробив випад щодо заявника, схопив його за сорочку і краватку і міцніше стиснув у той час як на нього кричати "Я знаю, що ти, чортів ідіот".
2. 11 вересня 2003, трибунал психічного здоров'я («Трибунал») встановлено, що пан пристав не був придатний благати заряд і було малоймовірно, щоб стати потрібним, щоб благати протягом дванадцяти місяців.
3. Знаходження непридатності благати можуть бути зроблені тільки якщо Трибунал визнає, що психічні процеси людини разупорядочени або знецінення у тій мірі, що людина не в змозі -
(), Щоб зрозуміти характер обвинувачення, або
(Б) зробити заяву для заряду і здійснювати право оскаржувати присяжних засідателів або присяжних, або
(C), щоб зрозуміти, що розгляд запит щодо того, що особа вчинила злочин, або
(D), щоб стежити за ходом розгляду;
(E), щоб зрозуміти, про суттєвий вплив будь-які докази, які можуть бути надані на підтримку звинувачення, або
(F) давати вказівки його або її законного представника.
Див п. 68 (3) Закону про психічне здоров'я (лікування та догляд) 1994 (ACT) ("Закон про психічне здоров'я»).
4. Обвинувачений знайдений несамовитих не може зазнавати засудження або покарання за передбачуваний злочин, але, коли Трибунал встановив, що він або вона навряд чи стане потрібним визнати себе протягом дванадцяти місяців, спеціальні слухання можуть проводитися стосовно обвинувальний висновок. Розділ 317 Закону про злочини передбачає, що якщо в такій слухання суд не задоволений тим, що корона опинилася поза всяких розумних сумнівів, що обвинувачений брав участь у проведенні необхідних для пред'явленого обвинувачення, то обвинувачений повинен бути виправданий. З іншого боку, встановивши, що обвинувачений займався така поведінка не призводить до встановлення вини. Висновок з цього приводу згадується в заголовки відповідних розділів Закону злочинах, хоча і не у фактичній законодавчі положення, як «не-виправдання".
5. До недавнього часу випробування згідно з S 317 чи не було Корона доведено, що обвинувачений "здійснив діяння, які становлять пред'явленого обвинувачення", а в R V Ardler [2003] ACTCA 4 (30 березня 2004 р.) Апеляційний суд розглянув вплив без поправок розділ, вважаючи, що:
При спеціальному слуханні буде приступили під Div 13.2 Закону про злочини 1900, звинувачення потрібно довести поза всяких розумних сумнівів фізичні дії пред'явленого обвинувачення яка представлятиме собою правопорушення, якщо зроблено навмисно і добровільно і з будь-яким конкретним наміром або знання вказані як елемент правопорушення, але не потрібно, щоб негативне відсутність розумових здібностей діяти навмисно або добровільно або мати спеціальні знання або наміри, вказаний в якості елемента злочину, якщо немає об'єктивних доказів, які піднімає таке питання в тому числі помилки, аварії , відсутністю будь-яких конкретних намір чи знання специфіки, необхідні для прийняття злочин, який є елементом злочину або самооборони в цьому разі обвинувачення повинно негативно цього питання поза всяких сумнівів.
6. У той час як передбачуване злочин стався до цієї зміни, його положення має процедурний характер, і в відсутність будь-яких аргументів, навпаки, я готовий діяти на припущенні, що поточні положення застосовується до теперішнього слуху. Тим не менш, у той час як існуючий стан використовує іншу термінологію, ця поправка була мабуть, призначений для уточнення, а не змінити ефект розділу і жодна з сторін запропонувала нове формулювання "займається проведенням необхідних для пред'явленого обвинувачення" зробить заяву В принципі R V Ardler більш не актуальні.
7. Висновок про недотримання прийнятих виправдання не надає обвинуваченому покарання за даний злочин, але, якщо це є серйозним злочином, такий висновок робить посилатися на положення підводних човнів 319 (2) у розділі Act.This злочинів вимагає від суду постановити, що обвинувачений утримується під вартою, поки уявні накази медичний трибунал в іншому випадку, якщо, "беручи до уваги критерії змісту в с 308", поки не переконається, що вона більше підходить на замовлення, що обвинувачений уявити собі ні юрисдикції Трибуналу щоб вона могла зробити психічного здоров'я порядку відповідно до Закону про охорону психічного здоров'я. По суті, альтернативою виправдувального знаходячи, що призводить ні переконаності, ні покарання, але викликає правовий режим призначений для забезпечення лікування та догляду за обвинуваченого і захисту населення.
8. Манера, в якій спеціальне слухання проводитиметься регулюється за 316 Закону про злочини, яка забезпечує, зокрема, що, у відповідності з іншими положеннями цього розділу, суд повинен провести слухання, наскільки це можливо, як ніби це були звичайні кримінальні розгляду. У цьому розділі також передбачає, що, якщо суд не розпорядиться про інше, обвинувачений не повинен мати юридичне представництво на слуханні. Визначення непридатності благати не слід розглядати як перешкоду для такого подання і обвинувачений повинні бути прийняті, щоб не визнали себе винними щодо кожного пред'явленого обвинувачення.
9. Підрозділ 316 (2) передбачає, що спеціальні слухання мають бути суд присяжних, якщо тільки:
* Обвинувачений вибори суд суддею одноособово у суді першої фіксує дату слухання і суд визнає, що він або вона здатні зробити такі вибори, або
* Якщо суд встановить, що обвинувачений не в змозі приймати такі вибори, будь-які опікуна повідомляє суд, що, за його або її думку, такий процес буде в інтересах обвинуваченого, або опікун призначається органом опіки Трибунал під опікою і управління про речовому праві 1991 (ACT) ("опіці") з силою, щоб зробити вибори в суді суддею одноосібно продовжує робити це.
10. У даному випадку, опікун призначається відповідно до Закону опіці з необхідною владою зробили вибір для обвинуваченого на розгляд справи суддею одноособово.
11. У зв'язку з вимогою, що судовий розгляд проводиться, наскільки це можливо, як якби він був звичайним кримінальної справи, я зобов'язаний враховувати вимоги з 68с закону про Верховному суді 1933 (ACT). Цей розділ знаходиться в наступних умовах:
(1) Суддя, який намагається кримінальної справи без участі присяжних засідателів може зробити будь висновок, що могло бути зроблено судом присяжних у винності обвинуваченого, та будь-які такі дані мають, для різних цілей, той же ефект, як вирок журі.
(2) Рішення в кримінальному процесі розглядаються суддею одноосібно включають в себе принципи права, застосовувані суддею і констатацією фактів, на якому суддя спирався.
(3) У кримінальному процесі розглядаються суддею на самоті, якщо закон Територія іншому випадку вимагали б попередження приділяти журі у таке судочинство, суддя приймає попередження до уваги при розгляді свого вердикту.
12. У звичайних кримінальних процесах, будь то судді і присяжних або суддею одноосібно, обвинувачений має право на презумпцію невинуватості, Корона несе тягар доведення кожного з основних елементів кожного заряду і стандарт доведення є доказом того, поза всяким розумним сумнівом . Вирок мають визначатися виключно з посиланням на докази належним чином визнав на суді, або загальновідомі факти, які можуть бути прийняті до уваги в силу з 144 Закону про докази 1995 (АС).
13. Обвинувачений не просив, щоб благати звинувачення, але був доставлений в не визнали себе винними в силу з 316 (8) Закону про злочини.
14. Обвинувачений не давати свідчення. Ніяких несприятливих висновків не повинно, звичайно, бути звернено проти нього через його нездатність зробити це.
15. Злочинний напад складається будь-яке діяння, вчинене навмисно, або, можливо, необачно, що призводить до іншої людини сприйняти негайного і незаконного насильства. Якщо сили фактично застосовується, або незаконно або без згоди одержувача, то батарея скоєно. У відсутність такого застосування сили, повинні бути деякі загрозливих дій, достатнього для підвищення у свідомості людини під загрозою, страху або сумніви негайного насильства. Див, наприклад, лицар V R (1988) 35 Crim R 314. Отже, щоб повернутися в мова, яка використовується в S 317 Закону про злочини, поведінка буде представляти собою злочинний напад, тільки якщо вона включає наступні елементи.
16. Рішення в Ardler конкретно не стосується підходу, які необхідно вжити щодо будь-якого доказу потенційно здатних підняти питання про те, самооборона. Хоча зазвичай згадується як оборона, загальний принцип полягає в тому, що якщо самооборони піднімається, Корона несе тягар доведення того, поза всяких розумних сумнівів, що у відповідний період часу чи обвинувачений не вірив, що його дії були необхідні для того, щоб захищати себе, або якщо він чи вона зробив, що не було ніяких розумних підстав для такої віри: Zecevic DPP V [1987] HCA 26 (1 липня 1987 року). Перше з цих положень, очевидно, мають на увазі чисто суб'єктивний тест: має корону встановлено, що обвинувачений не мав такої віри. Однак навіть Останнє положення не тягне за собою зовсім об'єктивний критерій. Корона не може довести, що не було ніяких розумних підстав для такої віри просто, продемонструвавши, що особи, чиї психічні процеси не були неврегульованим або знецінення не був би сформований такий віри. Як Хант CJ на CL пояснено в R V Хос (1994) 35 NSWLR 294 на 305 ", це переконання обвинуваченого, виходячи з обставин в якості обвинуваченого сприймається ним бути, який повинен бути розумним, а не те, що з гіпотетичний розумна людина в стані обвинуваченого ".
17. Рішення будь-якого питання самооборони, очевидно, може бути пов'язане з особливими труднощами, коли обвинувачений страждає від значного психічними розладами або психічними захворюваннями на момент передбачуваного злочину. Новий Південний Уельс Кримінальний апеляційний суд розглянув цю проблему в R V Kurtic (1996) 85 Crim R 57, випадок, коли були докази того, що заявник страждав від "переслідування параноїдальні маячні набір переконань". Суд підтвердив, що випробування, які повинні застосовуватися при визначенні того, Crown довів, що не було ніяких розумних підстав для необхідної віри, в той час не зовсім об'єктивними, тим не менш, повинна бути принаймні частково цілі. Полювання на CJ CL знову ж таки за умови деякого пояснення цього принципу в наступному уривку, в 64:
Яким би не був ефект характерним особистим обвинуваченому можуть надати на його сприйняття тієї або іншої дії як загрозу, яку він зіткнувся або по обгрунтованості його відповідь на те, що він сприймається як небезпека, повинна, на мій погляд, бути розумною можливість того, що принаймні деякі дії насправді відбулася які можна було прийняти як загрозу або небезпеку для обвинуваченого до прийняття будь-якого рішення можуть бути зроблені щодо можливості того, що його сприйняття цих дій були порушені, що особисті характеристики.
18. Коли обвинувачений був знайдений неосудним ще виникає питання, яким чином таке питання може бути розглянуто на спеціальному слуханні. У той час як Crown потрібно тільки довести, що обвинувачені займалися проведенням необхідних злочином, застосування сили буде проведення вимагає злочинний напад, тільки якщо незаконним. Ні хірург, який здійснює операцію з інформованої згоди свого пацієнта, ні поліцейського, який використовує силу міру розумної необхідності провести арешт правопорушника не може бути названий винним у нападі. Точно так само діє належним чином виконуватися в цілях самооборони, не може розглядатися як напад, тому що такі дії не є незаконними. На мій погляд, положення S 317 не звільняють Корона Обов'язок довести, що відповідне застосування сили було незаконним. Тим не менш, корона не зобов'язаний заперечувати можливість, що обвинувачений діяв з метою самооборони, якщо немає об'єктивних доказів, які досить піднімає таке питання.
19. У ході вступного слова дізнався Crown прокуратури було висловлено припущення, що напад, можливо, були більш великими, ніж раніше стверджували, що в дані, представлені в разі заяву від 7 квітня 2003 року. Пан Еверсон, який з'явився на судових приставів г, заперечував проти будь-якої спроби внести зміни до відомостей і мені здавалося, що такий курс може представляти реальні труднощі щодо подальшого проведення розгляду. Питання, пов'язані з фітнес-благати виконані в контексті відповідних тверджень і, в якості одного з прикладів, цілком можливо, що психічне здоров'я трибуналу можна зробити висновок, що людина має достатнього розуміння питань, давати вказівки захиснику, відносно одного заряду, але не інший. Крім того, пан Еверсон був зобов'язаний приймати інструкції від опікуна призначає трибунал опіці і ця людина ухвалив рішення обрати для суду суддею одноосібно на підставі заряду, більш докладно. Коли питань подібного роду були підняті, королівський прокурор цілком правильно шукати відстрочку, щоб отримати інструкції, а потім повідомив мені, що корона буде дотримуватися конкретні речі. Беручи до уваги думку, що я взяв із доказів, кримінальна справа була ясно не завдає шкоди цим рішенням.
20. Пан моряка, який тоді був використаний як охоронця в Westfield Белконнен («Молл»), дав свідчення, що приблизно в 11:25 ранку 8 лютого 2003 він і ще один охоронець, містер Вейр, взяв участь музичний магазин в торговому центрі мабуть після автоматичний дзвінок для отримання допомоги. Він побачив людину згодом визначив як пан пристав розмовляв з менеджером магазину. Незабаром після цього, четверо поліцейських прибула, мабуть, у відповідь на телефонний дзвінок від судових приставів г, і у них була коротка бесіда з Керуючим і пан судових приставів. Потім поліцейські поїхали. Один з людей, що працюють в музичному магазині, якому пан судових приставів було очевидно кажучи в кілька агресивній манері, потім запитав г Seaman, щоб його видалити. Пан Seaman потім наліво в магазин, щоб звернутися в поліцію, щоб повернутися в той час як пан Вейр залишився позаду.
21. Поліція повернулася в магазин з паном Seaman і попросив пан судових приставів, щоб піти. Він продовжував це робити. Г-н і г-н Seaman Вейр почав слідувати за ним, спочатку, підтримуючи відстань приблизно від 10 до 15 метрів відповідно до встановленого протоколом для супроводу людей з приміщення. Тим не менш, вони наздогнали його, коли він подорожував в 20 метрах від магазину і зупинився на знак протесту проти його виключення. Він був знову сказали залишити і відновив йде у напрямку до сходах, що ведуть з торгового центру. Коли вони почали спускатися сходами вони йшли тільки про два кроки позаду нього.
22. Пан Матрос сказав, що, як вони дісталися до посадки він почав пояснювати, що пан судових приставів він був заборонений від торгового центру протягом дня. Він сказав, що пан пристав повернувся, схопив його за верхню частину його сорочку і штовхнув його назад. Він впав спиною пана Вейра, але відновив рівновагу після пана Вейра штовхнув його вперед. Потім послідувала бійка. Пан Seaman здавалося, не міг точно пригадати, що відбулося далі, але сказав, що він не пам'ятаю, щоб його голову поруч з талією обвинуваченого і що обвинувачений був його передпліччя навколо його горла. Він також сказав, що він відчув, як щось вдарило його назад, хоча вплив не було особливо важко. Він сказав, що згодом побачив пана Вейра стримуючим пан судових приставів і переїхав, щоб допомогти йому. Пан судових приставів потім спробував вдарити його.
23. У ході перехресного допиту пан Моряк погодився, що протокол для Westfield Mall Белконнен необхідної безпеки персоналу залишається на розумній відстані за людину, яка була попросили покинути Mall. Він сказав, що ця вимога була призначене, щоб зменшити ризик сперечань. Цього разу він і пан Вейр наздогнав обвинуваченого, коли він зупинився біля магазину компанії Східної Індії, і вони потім пішов за ним на відстані приблизно на відстані витягнутої руки, тому що він все ще намагався залучити їх в розмову. Пан Матрос зізнався, що в інтерв'ю поліції незабаром після інциденту він дав поліції версію подій, які відрізнялися дуже істотних відносинах з рахунку він представив у своїх свідченнях головнокомандувача. При натисканні про деякі розбіжності він не зміг сказати, яка версія була правильною і сказав, що у нього було мало пам'яті тих, інтерв'ю. Він погодився, що він сказав констебль Слейтер, що пан судовий пристав обняла його за шию і "стискав мою шию таким чином, що піднімав мене з землі». Він стверджував, у перехресному допиті, що це твердження було правдою. Йому було дозволено стояти на свідка, щоб продемонструвати, як це сталося. Він пояснив, що він стикається пан судових приставів з опущеною головою навколо його талії, що пан пристав мав одну руку навколо його шиї і, що він був піднімаючи його з цією рукою. Я знайшов і своє пояснення і його демонстрація непереконливо.
24. Пана Вейра дав докази, що підтверджують, що він відправився в музичний магазин з паном Seaman і що він був присутній, коли співробітники поліції були присутні. Після того як вони пішли, пан пристав став більш схвильованим і персонал попросив двох офіцерів безпеки, щоб його видалити. Пан Seaman потім наліво, щоб отримати поліцію і повернувся з офіцерами. Вони говорили з обвинуваченим і він почав йти. Г-н і г-н Seaman подальшим Вейр на відстані 9:55 метрів, але підійшов ближче, коли пан судових приставів, де зупинилися біля магазину Свобода раніше розташовувався говорити з ними. Пан Seaman попросили його піти, і він відновив йде у напрямку до виходу. Вони слідували на відстані близько одного метра і, коли він йшов вниз по сходах, вони були "пару кроків" за його спиною. Г-н Вейр сказав, що пан Матрос запитав г судових приставів, якщо він зрозумів, що йому було запропоновано покинути центр і що він не дозволили повернутися в той день. Обвинувачений потім повернувся і схопив сорочку пан моряка по обидві сторони від коміра. Він сказав, що в цей момент пан матрос »відкинувся трохи", але залишилася стояти у вертикальному положенні. Пана Вейра пройшов повз їм стримувати пан пристав, схопив його ззаду, обнявши його груди і руки зімкнулися перед в типі ведмежі обійми. Він сказав, що пан Seaman тоді спустилися низько і обійняв пан судових приставів за талію ", як снасті", імпульс мабуть, породжена цим рухом змусив його рухатися у зворотному напрямку вниз по сходах, і він був змушений відпустити.
25. Пана Вейра була надзвичайно великий і, мабуть, міцно складеного людини. Він сказав, що йому було шість футів сім дюймів у висоту і важив близько 120 кілограмів. Пана Вейра було набагато більше, ніж пан судових приставів і, очевидно, був набагато сильніше його. Важко зрозуміти, чому пан Seaman, можливо, думав, що це необхідно опанувати пан пристав навколо талії, коли він був уже будучи обмеженою людиною, як потужний, як пана Вейра і коли такий крок не заважав би йому рухатися руки і ноги Якщо він вирішив накинутися люто. Найбезпосередніший вплив втручання пан моряка, здавалося, викликали пана Вейра втратив рівновагу.
26. У перехресному допиті пана Вейра визнав, що він був не в змозі бачити перед сорочку пан моряка коли пан пристав взявся за нього, але зберегли, проте, що він був у змозі бачити пан пристав "з рук на сорочці. Він також стверджував, що, поки він стояв за проведення судових приставів пан собою він побачив пан пристав пробиваючи вниз на спину пан моряка. Пана Вейра, як пан Seaman, визнав, що він дав поліції версію подій, які відрізнялися значною мірою відрізняється від рахунку, зазначеного у його свідоцтво головнокомандувача. Його свідчення також суперечить тій, яку дають пан Seaman в деяких відносинах. Зокрема, він сказав, що він не бачив пан судових приставів з його рукою по горлу в той час як пан пан моряка Моряк нахилився вперед з руками талію пан пристав 'с.
27. Я знайшов рахунок пан моряка судового пристава пана стискаючи шию і підняв його від землі однією рукою малоймовірною і подальше доказів того, що він повинен був зробити цей подвиг поки стримується пана Вейра не зробив нічого, щоб підвищити свій авторитет. Рахунки Хоча пана Вейра бачити містера вниз судових приставів удар на спину пан моряка був дещо більш правдоподібно, це не було повністю відповідає докази пан моряка і, враховуючи невідповідності у свідченнях як чоловіків, так я також залишила в значних сумнівів щодо того, це відбулося.
28. Відомості заряду були взяті з констатації фактів підготовлений поліцією незабаром після падаючого і відбитого, що пан Моряк сказав їм в той час. Звинувачення, здається, були змінені і розширені в той час, що минуло відтоді. Я підозрюю, що як пан і пан Seaman Вейр зміг згадати, як саме бійки з судових приставів пан розвернувся і дачі показань у кожному здавалося залежить від суттєвою мірою реконструкції. У якийсь момент пан Вейр зізнався, що він був вражений тим, що він тільки що прочитав в його власному заяві поліції. Маючи можливість спостерігати чоловіків у свідка і, побачивши їх піддають пошуку перехресному допиті у мене склалася думка, що їхні свідчення в цілому надійні, оскільки вона пов'язана з послідовністю подій до точки, в якій почалася бійка але що їх опис того, що сталося після цього, принаймні безнадійно заплутався.
29. За всіх обставин я задоволений поза всяких розумних сумнівів, що пан пристав гнівно відреагували на проведення двох охоронців в наступних так близько за ним, коли він йшов вниз по сходах і, що він повернувся і взявся за сорочку пан моряка в безпосередній близькості від комір. Я не задоволений тим, що він схопив його за краватку, який він згодом посилив хватку або що він говорив слова стверджував.
30. Незважаючи на запропоновані пояснення, мені важко визнати, що пан і пан Seaman Вейр було жодних законних підстав для прогулянок так близько позаду судових приставів пан. Як видно з фотографій розцінені на доказ того, що сходи була всього близько 30 сантиметрів, і це зрозуміло, що хтось у позиції пан судових приставів "Майська бачили дії двох великих чоловіків, переходячи тільки в двох кроках позаду і над ним, як неспокій або навіть залякування . Тим не менше, ці дані не, на мій погляд, підняти будь-яке питання про самооборону.
31. Отже, я зобов'язаний знайти, що пан судових приставів займається проведенням необхідних злочинний напад, в якому він взяв сорочку іншої людини.
32. Цей випадок в черговий раз виявив слабкість підходи до лікування та догляду за психічно хворими людьми та відповіді на неадекватну поведінку пов'язано з психічним захворюванням. Незважаючи на його впевненій манері, пан страждає від судових приставів як ушкодження мозку і серйозними психічними захворюваннями. Мозок був заподіяний збиток в автомобільній аварії, яка також призвела до смерті його сестри, коли йому було 15 років. Ці події, очевидно, зробили глибокий вплив на його життя. Він, здається, дуже розумна людина, чиє сприйняття постійно кольорові і спотвореної його психічні порушення. Його ірраціональним і іноді тривогу поведінка явно пов'язане з його психічним станом.
33. У травні 1996 року він оцінювався J Доктор Сідні Сміт тоді директор психоневрологічного підрозділ в лікарні принца Генрі, який заявив, що:
Я не сумнівався, що ця драматична і якісний заряд [так] в ньому є результатом настання відверто психотичні симптоми, і я вірю, що він відповідає критеріям DSM-IV для діагностики маніакального епізоду. На жаль, цей епізод був хронічний, протяжністю близько п'яти або шести років. У своєму нинішньому стані, він не здатний керувати власним фінансовим або юридичних питань.
34. 14 січня 1999, д-р Грег Х'ю, психіатр Дарвіна Міський Служби охорони психічного здоров'я сказав, що питання про діагноз був спірним і ризикували свою думку в таких висловлюваннях:
На мій погляд, найбільш ймовірний діагноз психотичного розладу, у зв'язку з черепно-мозковою травмою, з манією, і розлади настрою, у зв'язку з черепно-мозковою травмою, з особливостями, маніакальні (простіше кажучи, фронтальною частці синдром). Тим не менше, я думаю, що це теж дуже можливо, що [пан пристав] має первинний психотичного розладу, такі як шизофренія або біполярні розлади і що черепно-мозкова травма є comfounding [так в оригіналі] проблеми. Незалежно від діагнозу, ясно, що [г Бейліфа] були використані матеріали з ліків і стримування і, ймовірно, виграли б від відповідного реабілітації. Його судження настільки порушено, що залишити [пан пристав] без лікування запрошує подальших конфліктів із законом, і, можливо, помістити інших груп ризику, враховуючи його історію неналежного розгальмування, грандіозності, переслідування думок і очевидним захопленням прийнята в перевищенні соціальні кордону .
35. 12 жовтня 1999, доцент Кеті Оуен, клінічний директор ACT психіатричних послуг, виражений альтернативний діагноз «pseudologica Фантастика".
36. У докладному і дуже корисний доповідь від 24 серпня 2003 року, д-р Джордж Грем, психіатр-консультант, прорекламували з тим, що пан судових приставів, мабуть був без свідомості протягом чотирьох тижнів після автомобільної аварії в 1985 році і мав переніс пошкодження головного мозку. Він зазначив, що його симптоматика з того часу були добре задокументовані. Д-р Джордж сказав, що в той день у нього брали інтерв'ю, він, здавалося, був гіпоманіакальних і "виставлені як тиску, так слова і політ думки, як показано на гіпоманіакальних або маніакальної фази біполярного афективного розладу". Його асоціації часто ірраціональні, і він, здавалося, не слідувати логічній послідовності думки. Був почуття ейфорії, грандіозність і параноя, пов'язаний з його презентацією та докази маячних ідей по відношенню до різних людей, яких він згадував. Він, здавалося, був стурбований про смерть своєї сестри і багато з його ідей були пов'язані з її смертю. Відзначаючи, що були різні думки, вираженого у зв'язку з відповідним діагнозом, д-р Джордж сказав, що він був більш схильний погодитися з думками, вираженими Доктор Сідні Сміт і доктор Х'ю. Він пояснив, що характер біполярний афективний розлад має рецидивний / перерахування курсу і цілком можливо, що людей, постраждалих від такого розладу може тривати гіпоманіакальних фази протягом декількох місяців або навіть років. Враховуючи рецидивуючий та перерахування ході заворушень, таких як особа пан пристав може представити по-різному в різний час і д-р Джордж припустив, що це може пояснити різницю в діагнозах. Коли оцінюються в серпні 2003 року, д-р Джордж вважав, що його симптоми були викликані поєднанням "біполярний афективний розлад (органічної та / або функціонального походження) і переважно, фронтальною частці синдром". Він прийшов до висновку, що він був, визнані судом недієздатними, при відсутності втручання психіатра в результаті чого його приймати ліки на постійній основі, що було малоймовірно, що він стане потрібним визнати себе протягом наступних дванадцяти місяців.
37. Д-р Джордж вважає важливим відзначити, що доктор Х'ю повідомив, що після кількох тижнів лікування з боротьби психотичних і стабілізуючих настрій ліків пан судових приставів з'явилися менш нав'язливою і вимогливою і помітно менш тиском у своєму виступі. Він як і раніше впливають думки і грандіозністю але ці переслідування також значно покращилися. Доктор Х'ю уклав, що він домігся значного прогресу протягом двох місяців лікування, але, дуже ймовірно, що не відповідають вимогам без напористою стежити і які можуть вступати в подальшому конфлікт із законом, і, можливо, місце інших груп ризику, враховуючи його історію " недоречний розгальмування, грандіозності, переслідування і очевидної думки захват у перевищенні прийнятних соціальних кордонів ".
38. Це має бути абсолютно ясно, з цієї історії, що пан пристав вимагає відповідних психіатричного лікування та догляду, і що будь-яка тенденція вести себе неналежним чином повинні бути належним чином вирішені в системі охорони психічного здоров'я, а не повторювати безрезультатних спробах її вирішення в рамках системи кримінального правосуддя .
39. Зокрема, неодноразові спроби викликати кримінального права, нехай він "не виправдав" того, що, як правило, були відносно дрібні правопорушення і повертати в трибунал психічного здоров'я, здається, були суттєвою тратою часу і державних коштів. У відповідному випадку, такий підхід може гарантувати, що співтовариство захищена від подальших актів насильства чи сексуального насильства з боку небезпечно психотичних людина, яка може перебувати під вартою, доки суд не визнає, що він може бути благополучно звільнені. Однак, це не той випадок.
40. Пан судових приставів раніше було передано до суду після його "не виправдання" на кілька подібних звинувачень і здається малоймовірним, що Трибунал буде переконати прийняти інший підхід тільки з причини мого знаходячи, що він взяв чоловічу сорочку в обставин, згаданих раніше.
41. Також малоймовірно, що пан пристав 'и майбутнє поведінка буде приборкати за допомогою участі в послідовності спеціальні слухання. Дійсно, це було видно по його поведінкою і поведінкою під час спеціальних слухань, що він користувався доводиться до Верховного суду і враховуючи те, що він, здавалося, вважають головній ролі у розгляді. Враховуючи його історію грандіозності і що доктор Х'ю описав як "очевидний захват у перевищенні прийнятних соціальних кордонів", який можна було б очікувати.
42. Випадки такого роду неминуче пов'язані значні державні витрати. Обвинувачений повинен постати перед судом магістратів і час, відведений для здійснення слуху. Після скоєння до Верховного суду, суддя передає справу до Трибуналу, щоб зробити необхідні ухвали про фітнес визнати себе за порадою кваліфікованого фахівця, який бере інтерв'ю обвинувачених, розглядає свою історію хвороби та адреси встановлених критеріїв у контексті питань, які можуть виникнути в ході судового розгляду. Якщо Трибунал вважає, що обвинувачений, визнані судом недієздатними навряд чи стане потрібним визнати себе в наступні дванадцять місяців, а Генеральний прокурор приймає рішення продовжити роботу із зарядом, Верховний суд виділяє час для спеціальні слухання, іноді на рахунок затримував судовий розгляд більш серйозних питаннях. Тим часом, опіки трибуналу просять призначити опікуна доручити законних представників з'являтися від імені обвинуваченого на спеціальні слухання і виносити будь-які вибори суд суддею одноосібно, а не суд присяжних, що має вважатися прийнятним. Спеціальні засоби слуху, або суддею і присяжними або суддею одноосібно і свідки знову давати свідчення і перехресного допиту перед присяжними пішов розглянути питання про Crown випадку була встановлена ​​або суддя видаляється в написати судження. На кожному етапі адвокат як Crown і оборони, ймовірно, будуть оплачуватися з державної скарбниці. Навіть якщо сама спеціальні слухання відносно коротка, загальна вартість такого саги, ймовірно, зіткнутися з десятками тисяч доларів.
43. Тим не менш, багато в чому за своєю суті розгляду незадовільним. Обвинувачений, як правило, не в змозі дати когерентне інструкції або надійних доказів в його або її власної оборони і потенційно важливих психічних елементів складу злочину як правило, повинні бути проігноровані. Таким чином, це майже неминуче дещо односторонній проб і той, у якому такі можливості, як помилки, аварії і відсутністю будь-яких конкретних наміри або знань, всі повинні бути проігноровані, якщо немає об'єктивних доказів, щоб підняти їх. Крім того, незалежно від того, який результат, обвинувачений не може бути ні засудженим, ні покарання. Дійсно, Верховний суд не має право приймати будь-які рішення щодо майбутнього управління обвинуваченого. Зберегти в більш серйозних випадках, згаданим раніше, єдиним реальним наслідком "не виправдання" в тому, що обвинувачений знову послався на трибунал і він має ту перевагу, знаходячи, що він або вона бере участь у проведенні необхідних конкретного злочину.
44. У багатьох випадках такі рішення будуть обмежені, якщо такі є, допомога Трибуналу, оскільки вона не буде включати в себе будь-який дозвіл потенційно важливі питання, такі як чи поведінка відображає деякі злого умислу або був продуктом помилку або нещасного випадку. У незначних випадках важко бачать сенсу у використанні послідовності спеціальні слухання як засіб неодноразово посилаючись психічно хворої людини до Трибуналу, якщо, звичайно, деякі нові і тривожна особливість своєї поведінки не з'явилося або Трибунал відмовився визнати, що він або вона схильна діяти в порядку, затверджується. За відсутності такого розгляду деяких здається абсурдно вимагати громіздких Трибунал неодноразово оцінити обвинуваченого, в контексті фактів нібито становлять череди дрібних правопорушень, так що він може зробити визначення дозволяє Верховний суд почути розглядів, у яких єдиним можливим результатом є те, що обвинувачений буде повернуто до суду у зв'язку з тими ж фактами.
45. У більш загальному плані, жалісливе, дбайливе суспільство має бути в змозі знайти кошти управління адекватно психічно хворі люди без постійного звернення до системи кримінального правосуддя. Поведінка таких людей може бути повний незручностей і це іноді може бути необхідно вжити рішучих заходів для того, щоб захистити інших. У деяких випадках, наприклад, коли психічно хворі люди схильні до скоєння актів насильства або серйозного сексуального насильства, він може бути навіть необхідним обмежити їх протягом тривалого часу. Однак, коли аномальна поведінка людини є в основному продуктами пошкодження головного мозку і / або серйозне психічне захворювання, а не будь-якої реальної кримінальної схильність, було б нереалістично очікувати, що він може керувати спрощеним залежність від стримуючого ефекту кримінального права. Ризикуючи belabouring очевидним, люди не можуть бути утримані від спотвореного образу думок у зв'язку з ушкодженням головного мозку або психічних захворювань, і, якщо основне захворювання не розглядається, стримування навряд чи вдасться істотно знизити ризик подібної поведінки в майбутньому . Отже, інші можуть залишатися в небезпеці, і психічно хворі люди самі можуть бути схильні до ризику насильства в результаті реакції на їх поведінку викликає у інших. В останні роки спостерігається тенденція, очевидно в більшості штатів і територій Австралії, більшою мірою покладатися на покарання, ніж лікування психічно хворих злочинців. Це може звернутися до деяких верств суспільства, але це значною мірою неефективні і часто несправедливо. У багатьох випадках своєчасне лікування та управління може істотно знизити ризик психічно хворої людини занепокоєння або напад людей, і що, очевидно, є більш ефективним засобом захисту спільноту не залишати без уваги основні проблеми, а потім прагнуть звинувачувати людину за поведінку в значній мірі пов'язані з його або її стан. Слід також пам'ятати, що придався несамовитих майже неминуче такого неупорядкованого способу мислення, вони не можуть бути справедливо розглядати як повну відповідальність за свої дії. На цій території, уряд нещодавно оголосило широкий огляд судової служби охорони психічного здоров'я та пов'язаних з ним законодавства. Слід сподіватися, що це призведе до більш ефективної і чуйною реакції на потреби зацікавлених сторін.
46. Очевидно, необхідно мати певний ефективний механізм для передачі психічно хворих людей, які ймовірно вчинили навіть відносно незначні правопорушення до Трибуналу, щоб обгрунтовані рішення можуть бути зроблені про своє майбутнє догляді та управлінні. Розділ 15 (1) Закону про психічне здоров'я вже дозволяє поліцейських і співробітників Управління Генерального прокурора звернутися передбачуваного злочинця до Трибуналу уявний наказ здоров'я, якщо співробітник вважає, посилаючись на розумних підставах, що через психічного дисфункції або психічні захворювання, здоров'я цієї особи, або безпеки, ймовірно, буде істотно ризику або передбачуваний злочинець, або може завдати серйозної шкоди іншим. Якщо це сприймається як недостатнє, тому що це не поширюється на випадки, в яких немає жодних розумних підстав вважати, що будь-який такий ризик існує, то законодавство можуть бути внесені поправки. Було б також бажано, щоб дати директору право виступати в Трибуналі в тих випадках, в яких відбулися деякі звинувачення в злочинному поведінці. Тим часом я хотів би запропонувати спеціальні слухання повинні бути зарезервовані для тих випадків, в яких суспільний інтерес, ймовірно, буде поданий до деяких реальним і відчутним чином.
47. Що стосується даної справи, то я переконаний, що, беручи до уваги критерії змісту в с 308 Закону про злочини більш доречно замовити, що обвинувачений знову підкоритися Трибуналу щоб дати йому можливість зробити лікування порядку, ніж це затримати його під варту відповідно до з 319 (2).
Я підтверджую, що попередні сорок сім (47) пронумерованих пунктах є точною копією з причин для суду тут його честь, юстиції Кріспін.
Залежного суспільства:
Дата: 9 червня 2004
Адвокат обвинуваченого: пан C Еверсона
Адвокат обвинуваченого: Кен Куш & Associates
Адвокат корони: пані M Hunter
Адвокат для Crown: ACT Генерального прокурора
Дата слухань: 28 травня 2004
Де про суд: 9 червня 2004...